Анотація

Стаття присвячена дослідженню впливу часу, витраченого на цивільне судочинство, на його ефективність. Автор виходить з того, що фактор часу має значення для характеристики ресурсоємності судочинства, яка, в свою чергу, значною мірою визначає його ефективність. Розглянуто проблему розумного строку судового розгляду та обґрунтовано його значення як критерій встановлення випадків, в яких ефективність судочинства не досягається через надмірну тривалість процесу. Проаналізовано поняття оптимального процесуального строку, який визначається автором як необхідний і достатній проміжок часу для судового розгляду справи (його частини).

Ключові слова: цивільне судочинство, процесуальний термін, розумний термін судового розгляду, оптимальний процесуальний термін, ефективність судочинства.