Анотація
У статті дано загальну характеристику приватного обвинувачення та досліджено окремі аспекти вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Здійснено правовий аналіз чинних нормативно-правових актів та науково-теоретичних джерел з цього питання. У результаті дослідження на підставі комплексного, всебічного, наукового аналізу виявлено низку проблем теоретичного та практичного характеру, розглянуто комплекс рекомендацій.
Ключові слова: прокурор, кримінальне провадження, приватне обвинувачення, судове провадження.
Посилання
PDF (Українська)Посилання
1. Конституція України від 28.06.1996. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст.
1411
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012. Відомості Верховної Ради
України. 2013. № 9–10, № 11–12, № 13. Ст. 88.2.
3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2002. Відомості Верховної Ради України. 2001.
№ 25–26. Ст. 131.
4. Войтович Є. М. Проблемні питання проваджень приватного обвинувачення. Вісник
Запорізького національного ун-ту. 2015. № 3. С. 157–161.
5. Єні О. В. Деякі аспекти кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Форум права. 2013. № 2. С. 134–139.
6. Козленко А. Ю. Приватне обвинувачення: поняття та ознаки. Науковий вісник
Ужгородського національного ун-ту. 2014. № 27. Том 3. С. 103–106.
7. Костовська О. Доказування у справах про злочини приватного обвинувачення: автореф.
дис.… канд. юрид. наук. К., 2010. С. 17.
8. Крушинський С. А. Відмова потерпілого (приватного обвинувача) від обвинувачення:
поняття, порядок здійснення та правові наслідки. Університетські наукові записки. 2015.
№ 2. С. 212–220.
9. Малярчук Н. В. Інститут приватного обвинувачення в кримінальному процесі України.
Актуальні проблеми держави і права. 2014. № 56. С. 85–91.
ISSN 2664-2212
Вісник Національної Юридичної Академії • № 1/2019 123
10. Нефьодір Х. І. Шляхи удосконалення інституту кримінального провадження у формі
приватного обвинувачення. URL: http://naub.oa.edu.ua/2016/шляхи-удосконаленняінституту-криминального-обвинувачення
11. Перелепіна С. І. Правова природа кримінального провадження у формі приватного
обвинувачення та її регламентація за новим КПК України. Право і безпека. 2012. № 4. С.
180–185.
12. Предметніков О. Потерпілий як сторона обвинувачування в справах приватного
обвинувачення. Форум права. 2009. № 2. С. 345–349. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2009–2/09progpo.pdf
13. Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і
підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні
правопорушення та інші події, та положень про комісії: наказ МВС України від 19.11.2012.
№ 1050. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/22095–12
14. Рекомендація № R(85) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо
положень на потерпілого в рамках кримінального права і кримінального процесу: ухвалена
Комітетом Міністрів Ради Європи на 387 засіданні заступників міністрів 28.06.1985. URL:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_127
15. Рекомендація Rec(2006)8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо
допомоги потерпілим від злочинів: ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 967-му
засіданні заступників міністрів 14.06.2006. Міжнародні стандарти у сфері судочинства. К.:
Істина, 2010. 488 с.
16. Сорока С. О. Окремі аспекти кримінального провадження у формі приватного
обвинувачення. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні
науки. 2014. № 807. С. 154–158.
17. Тітко І. А. Проблемні питання захисту інтересів потерпілих, стан яких унеможливлює
(ускладнює) самостійну ініціацію кримінального провадження у формі приватного
обвинувачення. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 2. С. 267–271.
18. Часопис цивільного і кримінального судочинства: науково-практичний юридичний
журнал. 2016. № 1. С. 152 с.
19. Яновська О. Особливості кримінальних проваджень у формі приватного
обвинувачення за новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Часопис
Київського університету права. 2013. № 1. С. 242–245.
Не слід забувати про те, що розроблячи конкретні пропозиції щодо вдосконалення
кримінального процесуального законодавства в частині правового регулювання здійснення
кримінального